Гранд майстер Лам Чо

Гранд Майтер Лам Чо
Гранд майстер
Лам Чо/ 林祖/(1910-2012р.), патріарх сімейної школи Лам Гар Хун Кюн(林家洪), також відомий, як Лам Гунь Кай/林冠/, народився 27 лютого  1910р у селі Пін Чоу округу Нам Хой, провінції Кантон. Оскільки Лам Чо був сиротою ще з малої дитини ,то його виховував рідний дядько Лам Цай Вінг. Дядько піклувався про юного Лам Чо,як про власного сина.

Лам ЧоНаприкінці  правління династії Цін  в 1911р., Лам Цай Вінг разом з племінником перебираються в Гонконг, щоб викладати бойові мистецтва в Асоціації М’ясників Гонконгу (香港公会).
Лам Чо почав вивчати кунг-фу у віці 6 років. Разом з тим він почав вивчати лікування травами і мистецтво вправляння кісток (
跌打医科). Лам Чо був дуже розумний і тому з легкістю вивчав та засвоював різні техніки та методи кунг-фу. Протягом 20-ти  років навчання під наглядом Лам Цай Вінга, він накопичив величезний досвід в кунг-фу та мистецтві китайської медицини. Завдяки своїм  вмінням традиційної китайської медицини Лам Чо допоміг багатьом людям, а завдяки хорошій фізичні формі, швидкості,силі,спритності, та відмінним бойовим вмінням, люди називали його молодим майстром.

Вже у віці 16 років Лам Чо виступав в якості інструктора,допомагаючи своєму дядькові навчати кунг-фу  в основній школі – «Асоціація бойових мистецтв Лам Цай Вінга»( 林世荣), та в школі  «Атлетична Асоціація Південних Бойових Мистецтв»( 南武体育). Пізніше Лам Чо  став головним інструктором в школі кунг-фу «Асоціація бойових мистецтв Лам Цай Вінга, перше відгалуження»( 林世荣第一支部). Невдовзі, Лам Чо разом зі своїм «братом по кунг-фу»  – Дан Хін Чоєм  відкрили ще одну школу Кунг-фу  «Асоціація бойових мистецтв Лам Цай Вінга, друге відгалуження»( 林世荣第二支部),керівником якої  Лам Чо став з 1933 року.  Після того,як Лам Чо стає прямим послідовником  Лам Цай Вінга, він перейменовує школу на  «Асоціація Бойових мистецтв Лам Чо» (林祖国).  Товариш та учень  Льонг Вінг Хан розробив нову емблему для школи Лам Чо – знаки «тигр» та «журавель» розміщенні в ромбовидні формі діаманту. Згодом ця емблема стала відомою на весь Південний Китай.


Лам ЧоЛам Чо завжди був людиною, яка користувалась не аби якою повагою. Завдяки цьому, його було запрошено, для демонстрації свого  вміння  кунг-фу для армії та ВМФ.  Китайські та закордонні воєнні були враженні його вмінням. Згодом фото Лам Чо з’явилось в Лондонській газеті. Репутація сім’ї Лам та стилю Хун кюн швидко зросла, та незважаючи на це, Лам Чо був скромною людиною,яка любила кунг-фу і нічого не приховуючи навчала інших. Він любив особливо допомагати новачкам в кунг-фу,невтомно даючи поради та настанови. Багато з його учнів за рекомендацією  пішли у високі чини і були вдячні за його благородні вчинки, та сам  Лам був скромним та мирним, за що його любили та поважали.

Під час Другої світової війни,Лам Чо брав активну участь в антияпонському опорі. Після окупації Гонконгу японцями, почалися заворушення на вулицях і школа Лам Чо не випадково згоріла. Японці знали,що Лам Чо мав великий вплив на місцевих городян, тому намагались змусити його стати членом місцевої адміністрації. Лам Чо відмовився співпрацювати з окупантами,за що змушений був тікати з Гонконгу в Кантон, де продовжив навчати кунг-фу місцевих людей, та бійців антияпонського опору.
Після звільнення Гонконгу від японської окупації, Лам Чо повернувся і знову відкрив свою школу Кунг-фу.
Він навчав, надавав медичну допомогу, був консультантом в області бойових мистецтв у різних асоціаціях і компаніях. Лам Чо був співчутливим та щедрим. Його медична майстерність була чудовою, а моральні принципи вищого ґатунку. Він  не брав більше,ніж треба в багатих  і знижував ціни на ліки для бідних.

Лам ЧоГранд майстер Лам Чо офіційно вийшов у відставку в 1970-х роках,але він продовжував практикувати своє бойове мистецтво, в першу чергу комплекс «Кулак Залізної нитки»/(Тід  сін кюн铁线), відомий своїми омолоджуючими властивостями. Впродовж 1980-х років було не рідкістю, коли Лам Чо запрошував своїх учнів і особистих друзів приєднатися до його ранкового тренування «Тід сін кюн» .Саме завдяки практиці цього комплексу Лам Чо зберіг своє здоров’я, силу, активність і прожив більше 100 років.

Незважаючи на те,що  Лам Чо офіційно вийшов у відставку, він завжди був радий всім , хто приходив практикуватися разом з ним. Він отримував задоволення від викладання кунг-фу на дозвіллі і завжди казав – «до тих пір,поки я живий, мої двері відчинені, щоб учні зі всього світу могли бачити мої стандарти кунг-фу».

Постійно практикуючи бойове вміння, Лам Чо ввів багато інновацій в систему Хун кюн, зробивши стиль ще ефективнішим. Він адаптував принципи і методи  різних південних  та північних стилів кунг-фу(завдяки своєму товаришу Ган Дак Хою 耿德海 – засновнику системи Даай Сінг Пек Гва Мун大圣劈挂), добавивши нові формальні комплекси зі зброєю,  парні спаринг-методи, та методи напрацювання, які складають сучасну систему «Лам Гар Хун Кюн».